«Розумна збpоя». На що здатна українська «оборонка» якщо не красти

Під час завершення успішних вогневих випробувань нового українського ракетного комплексу «Вільха». Військовий полігон на Херсонщині, 25 квітня 2018 року

Замість масивних обстрілів – точні удари по конкретних цілях. Українські виробники пропонують все більше «розумної» зброї для ЗСУ. Снаряди, ракети, міни – їх тестують і планують поставити на озброєння. Журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» розбиралися, які керовані снаряди можуть з’явитися в українській армії вже найближчим часом.

Трьохсотміліметрові ракетні комплекси активно використовували у перші роки війни на Донбасі. Але в Україні цих боєприпасів в Україні ніколи не виробляли, тож щороку їхні запаси зменшуються. Вітчизняний аналог радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч» почали розробляти лише у 2016 році. Він дістав назву «Вільха». У новому проекті від масованих ударів відмовились. Тепер б’ють кожною ракетою по конкретній цілі, коригуючи удар з повітря. «Вільху» вже взяли на озброєння ЗСУ, проте досі не відомо про застосування цієї РСЗВ у зоні бойових дій на Донбасі.

«Україна має потужну ракетну зброю, яка за основними своїми показниками краще російського аналога «Смерч», – так описував «Вільху» секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.


В Україні розробили нові артилерійські снаряди – «Карасук» і «Квітник». Високоточний артилерійський снаряд «Карасук» досі перебуває у розробці. Це – приклад «розумної» зброї, що здатна вразити ціль з 12-кілометрової відстані. Для боєприпасу використовують 122-міліметровий калібр. Водночас керований артилерійський снаряд «Квітник» (152 і 155 мм) взяли на озброєння ще у 2012 році і з того часу кілька разів модернізовували.

«Снаряд після пострілу летить в точку підсвічування, яка забезпечується зовнішнім підсвічуванням цілевказника-далекоміра. Або людина або якийсь літаючий апарат, типу нинішніх БПЛА (безпілотний літаючий апарат – ред.)», – розповідає заступник головного конструктора ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» Владислав Дзюба.

Знищення цілі розробники обіцяють вже після першого пострілу. Ціну боєприпасу не називають, але вона суттєво вища за звичайну.

«Коли обмежується простір і потрібно точково вразити ціль, то цей боєприпас дуже ефективний і дуже потрібний армії. Ми чекаємо замовлення» – продовжує Владислав Дзюба.

«Нептун»​
Вже зараз протитанкові комплекси виробництва державного конструкторського бюро «Луч» використовують на передовій. За рік підприємство видає близько 6 тисяч боєприпасів для різних ринків і може продавати армії керовані ракети. Ними можна стріляти з танків з зброєю різного калібру, а наведення здійснюється лазерним променем. Це означає, що оператор «веде» ракету до влучання в ціль. Серед розробок є й керована мінометна міна калібром 120 міліметрів. Але усе це навряд чи швидко з’явиться на озброєнні української армії, кажуть спеціалісти.

​«Перший аспект – це прийняття на озброєння того чи іншого зразку. Створення умов в Збройних силах для того, щоб навчити особовий склад правильно їх використовувати. І третій аспект – це ремонт, обслуговування, постачання в Збройні сили і використання його за призначенням. Все це – комплекс заходів, який має бути відрегульований і відпрацьований для того, щоб ефективно використовувати високоточне озброєння», – зауважує член експертної Ради центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко.

Один із пріоритетів української «оборонки» – створення протикорабельної крилатої ракети, яка отримала назву «Нептун». Вже відбулося кілька етапів випробувань. «Нептун» планують встановлювати і для берегових комплексів, і на ракетних катерах проекту «Лань». Останні будувати ще не почали.

«До кінця цього року будуть ще 2 запуски. Й остаточний, як береговий протикорабельний комплекс, буде випробуваний десь у кінці квітня – початок травня і паралельно ми готові відпрацьовувати всі питання стосовно розбудови корабельної платформи», – пояснює командувач ВМС України Ігор Воронченко.

«Грім-2»​
Інший амбітний проект – оперативно-тактичний комплекс під кодовою назвою «Грім-2», аналог російського «Іскандера». Комплекс розробляє конструкторське бюро «Південне» для іноземного замовника. Тому максимальна дозволена дальність стрільби – 280 кілометрів.

«Ми плануємо десь через рік вже перші запуски в некерованому режимі. У нашій густонаселеній країні знайти полігон щоб можна було стріляти – дуже складно. В принципі, можна стріляти по морю, але це абсолютно не інформативно і для випробувань не дуже підходить», – розповідає начальник сектору КБ «Південне», відділу з розробки головних частин оперативно-тактичних ракет Сергій Миронюк.


Розробка комплексу вартуватиме сотні мільйонів доларів. Усі роботи оплачують замовники, тому в бюро планують представити готовий продукт вже за 3-4 роки. Ходові випробування вже завершили, а на виставці «Зброя і безпека» в Києві вперше показали головки самонаведення.

«З точністю порядку 1.3 метри. Комплекс такої дальності є стратегічним. Тобто й цілі – стратегічні. Це якісь будівлі, споруди, заводи. Тобто досить великі об’єкти, які потрібно вивести з ладу. Для таких об’єктів у нас 2 типу бойового спорядження – фугасна бойова частина і касетна бойова частина», – пояснює Сергій Миронюк.

200 мільярдів на «оборонку»
Виробництво боєприпасів, оборона моря і узбережжя – це слабкі місця української армії, вважають військові експерти. Офіційно в Стратегічному оборонному бюлетені на відновлення Збройних сил відведено ще 7 років.

«Як мінімум це полягає в тому, що ми маємо відремонтувати, оновити, модернізувати ті зразки, які є. І таке, в принципі, існує в планах Міністерства оборони. В першу чергу потрібно, щоб все, що є, їздило, стріляло і виконувало свої завдання за призначенням. А після цього, паралельно з цим, йде етап насичення Збройних сил новими, сучасними зразками озброєння і військової техніки», – зауважує член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко.

Бюджет Міноборони України з кожним роком зростає. У 2019 він вперше перевищить 100 мільярдів гривень –це майже на 20% більше, ніж зараз. Незважаючи на такі суми, купити усе, що потрібно і що пропонують зброярі, українські військові не можуть.

Джерело

Share
error: Content is protected !!